Даву́чий, -а, -е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад.
Каракуватий, -а, -е. Суковатый, съ наростами (о деревѣ)
Кладільник, -ка, м. Укладывающій снопы въ скирды. Ум. кладільничок. Зберемо женці — дівки — панянки, а носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде.
Листови́й II, -а́, -е́ Письмовный, письменный. листова пошта. Письменная почта.
Му́читися, -чуся, -чишся, гл. Мучиться. Я вже не живу, а тільки мучуся.
Обидві числ. Обѣ. Маю висіти за одну ногу, волію за обидві.
Плавневий, -а, -е. Растущій на плавнях. Сіно плавневе.
Пообсівати, -ва́ю, -єш, гл. Обсѣять (во множествѣ).
П'ятаковий, -а, -е. = п'яташний.
Старцівна, -ни, ж. Дочь нищаго.
