Відгал, -лу и відгаль, -лю, м. Остановка, отдыхъ, перерывъ. Петро без відгалу робить. Так то проживає Олеся, працюючи без спочинку, без відгалю. на відгалі. На досугѣ, во время отдыха. У вільну годину, на одгалі, як пани роз'їхались у гості, пішов мерщій до панотця. на овес нема й відгалу. На овесъ постоянный спросъ.
Згризо́та, -ти, ж. = гризота 1. Не лежала ні дня, ні години: лиш сухоти да згризати на личку змарнілії.
Леда́що, -ща, с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, — робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. Ледащо неробоче. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що.
Ма́тір, -тері, ж. Матерь, мать. А мені здається, що ви моя матір. Як родивсь Сус Христос, до Матір Божа поклала Його в яслах. Матері кожної дитини жаль. Потребували батька уп'ять на службу, а син остався з матерею.
Пачісувати, -сую, -єш, гл. Расчесывать ленъ щеткой.
Приготуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Приготовиться.
Розстеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розстелити, -лю, -леш, гл. = розстилати, розіслати.
Скоромний, -а, -е. Скоромный. Як то його душа навернеться в пятницю скоромне їсти.
Хлядрівка, -ки, ж. Узоры, выдѣлываемые гончарами на глиняной посудѣ.
Червонокрилий, -а, -е. Съ красными крыльями.
