Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

качати

Качати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він. Рудч. Ск. І. 136. 2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. Макс. (1834) 117. 3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж. Левиц. І. 5. 4) Повалить и грызть (о собакахъ). Скажена собака нашого Рябка качає. Свої собаки шкодить стали: з овечок перше вовну драли, а далі мняса забажали та й ну що дня овець качать. Гліб. 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЧАТИ"
Будниченя, -няти, с. Дитя работника на поташномъ заводѣ.
Зві́дси, зві́дсі, зві́дсі́ль, звідсіля́, нар. Отсюда. Шкода ж тя, козаче, звідси відсилати. Гол. І. 104. Іди собі звідсі! Рудч. Ск. І. 70. Пусти мене звідси додому на Вкраїну. Чуб. V. 344.
Змовленник, -ка, м. Заговорщикъ. Желех.
Лемі́шечка, -ки, ж. Ум. отъ лемішка.
Ложо́к, -жка́, м. Сухое русло. Любечъ.
Порток, -тка, м. 1) Скатерть. Угор. 2) Кусокъ полотна. Вх. Уг. 262.
Роздіймати, -ма́ю, -єш, сов. в. роздійми́ти и роздійня́ти, -йму́, -меш, гл. = рознімати, розняти. Вх. Зн. 60. Желех.
Сюди нар. Сюда. Ні сюди, ні туди, — ні саньми, ні колесами, ні зімою, ні літом. Ном. № 7655. Сюди-туди походила, вечерять зварила. Чуб. V. 93.
Чекання, -ня, с. Ожиданіе. Чуб. І. 301.
Шлапатник, -ка, м. Оборвышъ. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.