Гу́льбини, -бин, ж. мн. Гулянье, собраніе для забавъ, веселаго препровожденія времени. Там гульбини тоді були: зібрались родичі і чужі добрі люде і веселились собі.
Доста́ток, -тку, м. Достатокъ, довольство, изобиліе, средства. Достаток чинить статок. Тогді любва бере, як достаток є. Він при достатку. Достаток добрий у його. Як би у мене достатки, то я б учився. Хто буде ховати (мерця)? На які достатки? У достатку живе. Живетъ безбѣдно. Въ твор. пад. употребляется въ видѣ нарѣчія, въ значеніи: достаточно, вдоволь. Аби хліба було достатком, а про яблука жити можно. Ум. достаточен.
Дро́тик, -ка, м. Ум. отъ дріт. 2) Прутокъ чулочный.
Наміша́ти Cм. намішувати.
Обчовгати, -гаю, -єш, гл. Обтереть, ободрать треніемъ (обувь). Обчовгав зовсім підошви в чоботях.
Починальний, -а, -е. Относящійся къ началу дѣйствія, начальный. Ой дайте нам коровайную починальную шишечку.
Приспа, -пи, ж. = призьба. І дід, і баба у неділю на приспі вдвох собі сиділи.
Розібрати, -ся. Cм. розбірати, -ся.
Скромадіння, -ня, с. Скобленіе.
Чубатий, -а, -е. Хохлатый. Чубатий іде — лихо за собою несе. Кури чубаті. чубаті уставки. Уставки съ особаго рода вышивкой. Ум. чубатенький.
