Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кибалка

Кибалка, -ки, ж. Родъ головного женскаго убора. Гол. Од. 27. Впрягла в ґринджолята павичку, сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. Котл. Ен. (В старовину молода) в понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала. Мкр. Н. 34. Ум. киба́лочка. Крають китаєчку, зшиють кибалочку та на твою головочку. Мет. 158. Он глянь на поріг, діво, несуть твоє діло: чіпчичок, кибалочку на твою головочку. Грин. III. 499.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИБАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИБАЛКА"
Заметли́читися, -чуся, -чишся, гл. = замотиличитися.
Запоряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл.запоря́док. Распорядиться. Вх. Зн. 20.
Микола́йки, -ків, м. мн. Раст. Eringium planum. Вх. Пч. І. 10.
Обучати, -ча́ю, -єш, сов. в. обучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обучать, обучить.
Пересинювати, -нюю, -єш, сов. в. пересини́ти, -ню́, -ниш, гл. Слишкомъ насинивать, насинить.
Позаплакувати, -кую, -єш, гл. Заплакать что (во множествѣ). Чорні кудрг позачісувані, чорні очі позаплакувані. Чуб. V. 995.
Сестрики, -ків, мн. Раст. Melampyrum nemorosum L. ЗЮЗО. І. 128.  
Собачиний, -а, -е. = собачий. Ном. № 10973.
Тулуб, -ба, м. Туловище. Борз. у. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. Лукаш. 69. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Г. Барв. 55. Ум. тулубе́ць.
Чабанівна, -ни, ж. Дочь чабана.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИБАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.