Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киця

Киця, -ці, ж. 1) Кошка. Пішла киця по водицю, та й упала у криницю. Н. п. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 36. Ум. ки́цька, кицюня, кицюнечка. Як до тебе ходити?. В тебе кицька лиха. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЯ"
Куся, -ся́ти, с. 1) Все кусающееся. Желех. 2) Кусливая змѣя. Желех. 3) Названіе злой женщины. Желех.
Лепешни́к и лепешняк, -ка́, м. Раст. Scirpus sylvaticus. ЗЮЗО. І. 135. Cм. лепеха 2.
Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ном. № . Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ном. № 3517. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ном. № 12841. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. КС. 1893. VII. 82. Ув. лобище.
Маруча́ти, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Вх. Лем. 434.
Непитущий, -а, -е. Непьющій. Непитущий зроду. Мир. Пов. І. 157.
Простругати Cм. простругувати.
Розложити, -жу, -жиш, гл. = роскласти. Розложили середу двора огонь. Кв. І. 1.08.
Роз'ятрити, -ся. Cм. роз'ятрювати, -ся.
Тисяча, -чі, ж. Тысяча. Прийшло їх тисячі в сльозах, прийшло здалека. Шевч. Було ж їх тисяч зо дві. Єв. Мр. V. 13.
Учитель, -ля, м. Учитель. Шануй учителя. Ном. № 6101. На сорок святих школяр несе вчителеві сорок бубликів. Ном. № 416.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.