Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кітлярка

Кітлярка, -ки, ж. Жена мѣдника. Ум. кітля́рочка. Моя мати не кітлярочка, я не кітлярчина дочка. Я кітлів не латала, щобим по грошу брала. О. 1862. IV. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 247.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТЛЯРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТЛЯРКА"
Відтопити, -ся. Cм. відтоплювати, -ся.
Зве́дени́ця, -ці, ж. Обольщенная мужчиной дѣвушка, имѣвшая ребенка. Вх. Зн. 21.
Ин'який, -а, -е. = инакий. Ин'якої ночі то є роса. Черк. у.
Козлячий, -а, -е. Козлиный. Хиба ж їм я те м'ясиво, або ж п'ю крівцю козлячу. К. Псалт. 118.
Му́рин, -на, м. 1) Мавръ. Отелло, венецький мурин. (Шекспірові твори... поперекладав П. Куліш. І). 2) Кличка собаки. Вх. Лем. 436.
Напаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Надушиться, пропитаться запахомъ. У садочок пійду, — васильками напахаюсь. Н. п. Напахаєшся зіллячка розмаринового, націлуєшся личенька рум'яного. Н. п. Ти по чужих степах находився, руської кости напахався, то вона коло тебе й пахне. Рудч. Ск. І. 85. Москаль, напахався московського духу. О. 1862. V. 40.
Неповинно нар. 1) Безъ вины. Кров христіянську неповинно проливали. Чуб. V. 933. 2) Не должно.
Позгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Сгресть (во множествѣ). Позгрібай солому. Харьк. у.
Розумок, -мка, розумонько, -ка, розумочок, -чка, м. Ум. отъ розум.
Шип, -па, м. Щупъ. Драг. 80. Шкарб.... ходили копати два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати де саме.... гроші. ХС. IV. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІТЛЯРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.