Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кланцатий

Кланцатий, -а, -е. Зубастый. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЦАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛАНЦАТИЙ"
Бистроводний, -а, -е. Стремительно текущій. Потоки бистроводні. К. Псал. 32.
Блимання, -ня, с. 1) Мерцаніе, мельканіе, то вспыхиваніе, то погасаніе (объ огнѣ). 2) — очима. Бросаніе взгляда, миганіе глазами, хлопаніе глазами.
Вербка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Визол, -лу, м. Осадокъ золы послѣ бученія. Уман. II. 246.
Клюк! I меж. 1) Выражаетъ клеваніе. Мнж. 4. 2) = цюк. Сокиркою все клюк та клюк. Грин. І. 225.
Корзати гл. Плести, морщить (въ работѣ). Мнж. 182.
Кракати, -каю, -єш, гл. 1) Каркать. Як летіла ворона до гори, то й кракала. Ном. 2) Таскать? Да мене жиди злапали, за чуприпу кракали. Чуб.
Обговорити Cм. обговорювати.
Помняти, -мну, -неш, гл. и пр. = пом'я́ти и пр.
Фоскати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛАНЦАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.