Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кло

Кло, кла, с. 1) Ребро, грань, гребень предмета. Доґи (= клепки) клом — боками щільно приставали до себе. Шух. І. 249. 2) Клыкъ (свиной). Болѣе употр. во мн. ч. кла. Желех. Вх. Лем. 425. 3) Ростокъ. Цибуля пущат кла. Вх. Лем. 425.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛО"
Бандурята, -рят, с. мн. Картофель. Вх. Уг. 226.
Білас, -са, м. Раст. Boletus edulis. Вх. Лем. 392.
Бліхування, -ня, с. Бѣленіе (полотна и пр.). Желех.
Випасувати, -сую, -єш, гл. = випасати. Лемішка випасував товар на степах до різниць. Левиц. І. 239.
Пісковатий, -а, -е. = піскуватий. Пісковита картопля. Харьк. у.
Прихолодний, -а, -е. Холодноватый. Вх. Лем. 457.
Смальнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ смалити. 1) Прижечь, жигнуть. 2) Сдѣлать что либо съ силой въ одинъ разъ, напр. ударить, стукнуть и пр. Грім як смальне.
Страшетний, -а, -е. = страшенний.
Точно нар. Точно.
Чурком нар. = дзюрком. Ненька.... лиш заплакали гіренько та утирають собі кров, що так і пішла з них чурком. Федьк. Пов. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.