Вистоюватися, -стоююся, -єшся, сов. в. вистоятися, -стоюся, -єшся, гл.
1) Настаиваться, настояться. Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко.
2) Устаиваться, устояться.
Відшахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отклониться, отшатнуться. Одшахнешся від пари очей грізних.
Обчимхати, -хаю, -єш, гл. = обчухрати. Дуби... обчимхані, що гілля на вершку, мов шапка на дрючку.
Осліпнути, -ну, -неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять.
Перепняти, -пну, -неш, гл. = переп'ясти. Кажуть мені річку плисти широкую та глибокую. А ні її переплисти, а ні перепняти.
Потоптати, -пчу, -чеш, гл. Потоптать. Топчу, топчу ряст: дай, Боже, потоптати і того року діждати.
Примівка, -ки, ж. Поговорка, пословица, приговорка. Страхи на ляхи, — ся примівка од нас перейшла і до ляхів. Пиймо горілку, маймо примівку, маймо примо́вля: дай, Боже, здоровля.
Приоколоток, -тку, м. = приколоток 2.
Прозивка, -ки, ж.
1) Насмѣшливое прозваніе.
2) Бранное слово.
Тонити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать тонкимъ, тонко рѣзать. Не тони, не мали: на цілий бохонець завали, бо ти видиш мою нужду, що я ззім.
