Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковизка

Ковизка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ковиза. 2) Палка съ загнутымъ концемъ, разновидность кийка. От ідуть льодом, а дід ходе з ковизкою... Як учеше (по льоду) ковизкою, так селезень і вкипів. Мнж. 119. Въ игрѣ въ свинку ею гоняютъ свинку. Мнж. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 261.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВИЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВИЗКА"
Балбира, -ри, ж. Родъ рыболовнаго снаряда: рядъ крючковъ на веревкѣ, съ поплавками. Черном.
Вуточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вутка. 2) Родъ хороводной игры. Грин. ІІІ. 111.
Дзирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. У коміні гуло, вікна дзирчали, у хаті все ходором заходило. Стор. МПр. 37.
Доне́ць, -нця́, м. Донской козакъ. Лавр. 145. Ум. до́нчик, до́нчичок. Молодая удова двох дончиків любила. Чуб. V. 921. Став дончичок розмовлять. Чуб. V. 952.
Іміти, імію, -єш, гл. = мати. Єдиного тільки у себе сина імала. Чуб. III. 15.
Лабуззя, -зя, с. соб. = лабуз і.
Ле́зо, -за, с. Лезвіе. Уман. у. Оце, обух, а це лезо (у сокири). Харьк. Ум. лізко.
Опускання, -ня, с. 1) Опусканіе. 2) Въ орнаментѣ раскрашенной миски — узкія параллельныя полоски, иногда концентрически покрывающія всю миску. Вас. 184.
Псування, -ня, с. Порча.
Теж нар. Также, то же. Я чув, і ти теж не глухий був. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВИЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.