Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кожушок

Кожушок, -шка, м. Ум. отъ кожух. 1) У новеньких кожушках, у сивеньких тапочках, — так гарно повдягані дітки. Харьк. у. Послі собі й кожушок справимо. МВ. 2) Кожа, внѣшняя оболочка нѣкоторыхъ животныхъ. Въ сказкѣ — лягушечья кожа у женщины, превращенной въ лягушку. Взяла кожушок з себе скинула, вийшла. Знову кожушок наділи і стала такою жабою, як і була. Рудч. Ск. II. 101. Кожушок у воші. Конст. у. 3)на орісі. Листоватая плюска у орѣха. Желех. 4) Тонкая кожица поверхъ молока, киселя и пр. Желех. 5) мн. Рас. Echinospermum lappula. ЗЮЗО. І. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЖУШОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЖУШОК"
Дзю́рочка, -ки, ж. Ум. отъ дзюра.
Зала́яти, -ла́ю, -єш, гл. Ругнуть, обругать. Він залаяв мене. Уман. у. Запінилась, посатаніла, неначе дурману іззіла, залаяла Енея так. Котл. Ен. І. 32. Засвистав, залаяв: чорти б вашу ма! Чуб. III. 426.
З'єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединить. 2) Отдать замужъ. Мати та з'єднала дочку за нелюба. О. 1862. II. 58. Я з'єднала доню за султана. К. МБ. X. 12. 3) Договорить. З'єднала го пасти Угельскоє стадо. Гол. 4)собі. Пріобрѣсть, снискать, расположить къ себѣ. Бо ти й суху з'єднаєш собі землю і всяка тварь прихилиться до тебе. К. Іов. 13.
Надсува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надсу́нути, -ну, -неш, гл. Пододвигать, пододвинуть.
Овийка, -ки, ж. Раст. вьюнокъ, Convolvulus. Вх. Лем. 441.
Патріотка, -ки, ж. Патріотка. К. Дз. 87.
Переспівувати, -вую, -єш, сов. в. переспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Перепѣвать, пропѣть уже раньше пропѣтое; повторять, повторить пѣніе. Замісь своєї ступив на чужу тропу і переспівує думки народні. О. 1861. IV. 35. 2) Переводить, перевести стихами. Позичена кобза. Переспів чужомовних співів. Переспівував же їх Куліш Олелькович Панько. (Ж. 1897). 3) Только сов. в. Пропѣть, окончить пѣть. Як уже переспівают, то дівчата виходят із за стола. Грин. III. 514. Вже трейті півні переспівали. О. 1862. X. 13.
Приставщина, -ни, об. и ж. 1) Приставшій, присоединившійся къ кому либо человѣкъ въ видѣ пріемыша или участника дѣла, дающаго только свой трудъ, безъ капитала. Він і той год приставав на шинок (торгувати) без копійки грошей, на чужі гроші, а не на свої, — він приставщина. Павлогр. у. 2) Невѣнчанная женщина, вступившая въ сожительство на правахъ хозяйки. Александров. у. 3) Привидѣніе. Став білий як приставщина. Харьк. у.
Пташів'я, -в'я, с. соб. = птаство. Вх. Лем. 458.
Уворатися, -рюся, -решся, гл. При паханьѣ захватить плугомъ сосѣднюю землю. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЖУШОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.