Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колиска

Колиска, -ки, ж. 1) Люлька, колыбель. Яке в колиску, таке в могилку. Ном. № 3212. 2) Качели. Хочете... гуляти, ідіть до колиски, та тілько сами не колишіться. Кв. I. 75. Ум. колисочка. Мальована колисочка, засни мала дитиночка. Макс. (1849). 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛИСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛИСКА"
Арме́н, -на, м. = Вірме́н. Чуб. Г. 179.
Вишонка, -ки, ж. — польова. Раст. Amygdalus campestris. Лв. 96.
Відговорити, -ся. Cм. відговорювати, -ся.
Домуро́вувати, -вую, -єш, сов. в. домурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Достраивать, достроить каменную постройку. Чи вже домурована ваша церква? Васильк. у.
Заґе́лкати, -ґаю (каю), -єш, гл. Закричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ). Аф. Загелкали гуси. Шевч. II, 35. Заґелкали мов индики. Мир. ХРВ. 98.
Обляскати, -каю, -єш, гл. = обляпати. Я так обляскала у віск запаску. Кролев. у.
Позаїзджати, -джаємо, -єте, гл. Заѣздить (многихъ). А вже мої коні, коні воронії позаїзджали. Чуб. V. 1025.
Розняти Cм. рознімати.
Рукодія, -дії, ж. Рукодѣліе, издѣліе. Сорочка своєї рукодії. КС. 1883. XІ. 500.
Сируватий, -а, -е. Сыроватый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛИСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.