Го! I меж. Употребляется въ видѣ го-го-го! или го-гов! для оклика.
Засироті́ти, -ті́ю, -єш, гл. Осиротѣть. Дитя ж моє коханеє, чого рано засиротіло? а я молода завдовіла.
Кантора, -ри, ж. Кондратович... пішов у кантору.
Кочет, -та и ко́четь, -тя, м.
1) Колышекъ на концѣ граділя, на который надѣвается деревянное кольцо, соединяющее плугъ и колішню.
2) Въ лодкѣ: кочетокъ, каждый изъ двухъ колышковъ, въ которыхъ ходятъ весло.
Лентю́х, -ха, м. Одѣтый въ городскую одежду? горожанинъ?
Покуття, покутя, -тя, с. 1) Красный уголъ. Закопав під покуттям. Посажу батька та на покутті. Узвар на базар, а кутя на покутє. 2) покутє. Страна при Прутѣ, Черемушѣ до Днѣстра какъ сѣверной границы.
Припосилати, -ла́ю, -єш, сов. в. припослати, -шлю́, -шле́ш, гл. Ниспосылать, ниспослать. Нехай тобі Бог з вищого неба припошле.
Свинарка, -ки, ж. Свинопаска.
Унишкнути, -ну, -неш, гл. Утихнуть, перестать, прекратиться. Як дощ піде, то вітер унишкне. Собаки вже геть внишкли. Так бідна з горя говорила Дідона, жизнь свою кляла.... Потім Дідони мов унишкла. Болів живіт, а як надавсь того зілля, так і внишк. Розмова знов унишкла.
Урма, -ми, ж. Мѣсто, по которому гоняютъ скотъ, покрытое слѣдами его ногъ, дорога, протоптанная скотомъ. На урмах хліб дуже гарний роде.
