Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коминяр

Коминяр, -ра, м. = коминотрус. Гайсинск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМИНЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОМИНЯР"
Бенкеток, -тка, м. Ум. отъ бенкет.
Гарматня, -ні, ж. Арсеналъ.
Голодранка, -ки, ж. Оборванка.
Граба́рство, -ва, с. Занятіе земляными работами.
Лиховщи́на, -ни, ж. Тяжелое, бѣдственное время. Н. Вол. у.
Перевінчати, -ча́ю, -єш, гл. Обвѣнчать.
Позаводити, -джу, -диш, гл. 1) Завести (многихъ). Сини позаводять коней у ліс. Драг. 147. 2) Завести, устроить (во множествѣ). Позаводив... роскіш. Левиц. І. 222. В декотрих селах попи і пани позаводили школи. О. 1862. II. 52.
Позазнаватися, -знаємося, -єтеся, гл. Познакомиться (со многими, о многихъ).
Раптянка, -ки, ж. Быстрый и шумный ручей. Желех. Вх. Зн. 58.
Уплітка, -ки, ж. 1) Гарусная лента въ косахъ. Гол. Од. 72. 2) Чужіе волосы, вплетаемые женщинами въ косы. О. 1861. XI. 27. Ум. уплі́точка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОМИНЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.