Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корець

Корець, -рця́, м. 1) Мѣра сыпучихъ тѣлъ. Способом, способом 12 жидів насилу корець хмелю витаскали на гору. Ном. № 924. З'їхалася Марусина родина, звезла, знесла сім кірців муки на коровай. О. 1862. IV. 13. 2) Желѣзный или деревянный ковшъ. І в корці води напій маєш. Ном. № 3020. Корець меду у рученьках держу чи. Поїхали в ліс, вирубали на ківш і одтяли на корець. ЗОЮР. II. 57. Що це ти, бабо, ополоником їси? — Десь діти корець занесли. Ном. № 12220. 3) Каждая пара соединенныхъ подъ угломъ (по длинѣ) поперечныхъ досокъ на окружности колеса водяной мельницы, — въ нихъ ударяетъ вода, поворачивая колесо. Cм. коречний, корчак. Шух. І. 113. 4) Насѣк. уховертка; клещакъ, Forficula auricularia. Вх. Зн. 28. Ум. кірчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЕЦЬ"
Баєчка, -ки, ж. Ум. отъ байка.
Буде нар. Довольно, достаточно. Буде з мене, поки живу, і мертвого слова. Шевч.
Викосити Cм. викошувати.
Корогов, гви́, ж. и корого́в, гву, м. = корогва. Полковник Корсунський на ринок вихожає, хрещату корогов роспускає. Мет. Хвилон, корсунський полковниче... хрещатий корогов на ринку поставляв. Мет. 414. І на корогов до церкви двісті подарую. Мкр. Н. 14.
Орда, -ди, ж. 1) Орда. Піди, сину, геть од мене, нехай тебе орда візьме. Чуб. V. 890. 2) Перен.: толпа. Помішників у його ціла орда. О. 1862. V. 72. Ордою — толпой. За молодою козаки ордою. Шевч.
Повмазуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Запачкаться (о многихъ). Повмазувалися діти так, що й милом не одмиєш.
Розблискатися, -каюся, -єшся, гл. Засверкать отовсюду.
Скрутіль, -ля, м. 1) = скрутій. Гол. Од. 35. 2) Свернутый пучекъ соломы. Гол. Од. 49.
Сподобний, -а, -е. Нравящійся; красивый. Употр. въ выраж.: бути сподо́бним, сподо́бною — нравиться. Нам староста сподобний. Рк. Левиц. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти сподобна. Грин. III. 645. Кому то вже така краля не сподобна буде! МВ. (О. 1862. III. 53). А в шинкарки мед-горілка добра, ще й до того дівчина сподобна. Чуб. V. 259.
Столяр, -ра, м. Столяръ. Рудч. Ск. II. 185. Шух. І. 253. Ум. столярик, столярчик. Чуб. V. 793.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.