Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коритися

Коритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Подчиняться, покоряться. Того не роби, рибочко, а корись твоєму батькові. Федьк. Бачить, що корюся, та ще й гірш мене зневажає, а далі й бити вже порвались. МВ. І. 29. 2) Повиноваться. Біси коряться нам в ім'я Твоє. Єв. Л. X. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИТИСЯ"
Бесі меж. Дѣтск. = бебесі.
Гайтина, -ни, ж. Жердь. Кіев. г.
Дзинча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = 1) Дзижчати. 2) = Брязчати. Голосно дзинчали чарочки. Мир. Пов. ІІ. 61.
Забруди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Запачкаться. Заросився, забрудився. Гол. І. 180.
Кравник, -ка, м. Раст. Odontites rubra. Вх. Пч. І. 11.
Лю́стерко, лю́стеречко, -ка, с. Ум. отъ люстро.
Попідмальовувати, -вую, -єш, гл. Подкрасить (во множествѣ).
Сонний, -а, -е. Сонный. Його сонного будили — не збудили. Макс.
Стравувати, -вую, -єш, гл. Кормить, питать, содержать.
Хабарій, -рія, м. = хабарник. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.