Валашний, -а, -е. Оскопленный, выхолощенный.
Вітрильний, -а, -е. Парусный.
Жердяний, -а, -е. Относящійся къ жерди.
Літне́нький, -а, -е., Ум. отъ літній.
Привикатися, -каюся, -єшся, сов. в. приви́кнутися, -нуся, -нешся, гл. = привикати, привикнути. З ким любилась, — розлучилась, мушу забуваться; з ким не зналась, — повінчалась, мушу привикаться.
Притаковитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Пріютиться, помѣститься, присоединиться.
2) Случиться, произойти.
Приштрика, -ки, ж. То, чѣмъ приштрикують. Шуточное слово въ сказкѣ: Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Вона, тоді й проситься: «Прости мене, свята приштрико!»
Рубати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Рубить. Було б не рубати зеленої вишні. В лісі дрова рубають, а до села тріски падають. Поперед війська да січуть рубають. рубати в пень. Истреблять (врага) до послѣдняго человѣка.
Спрясти, -ду, -деш, гл. Спрясть. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти: з тонкої павутини до білої щетини. Спряв би, та в нитку не йде.
Схудити, -джу́, -диш, гл. Истощить, сдѣлать худымъ. На що ви схудили воли отако?
