Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

котячий

Котячий, -а, -е. Кошачій. Котяча шерстина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОТЯЧИЙ"
Благуватий, -а, -е. Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209.
Відданиця, -ці, ж. Невѣста. О. 1861. XI. 49. Св. Л. 134.
Віршовий, -а, -е. Стихотворный. О. 1862. ІІІ. 52.
Лантушок, -шка, м. Ум. отъ лантух.
Лопу́цьок, -цька, м. Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Сим. 135. Хиба моя душа з лопуцька, — не хоче того, чого й людська. Ном. № 1588.
Парасоль, -ля, м. Зонтикъ. Желех.
Повивіршувати, -шую, -єш, гл. = повивершувати.
Призвичаювати, -чаюю, -єш, сов. в. призвичаїти, -ча́ю, -їш, гл. Пріучать, пріучить. Наймичка призвичаєна.... завжди приходити вранці до пані. Левиц. І. 225. Призвичаїла (її) до роботи. Мир. ХРВ. 77.
Прохарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = прохарчувати.
Увертіти, -ся. Cм. увертати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОТЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.