Жаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Пугаться, страшиться. Жахається і втікає, ні слова не сказавши парубкові. Про Київ не жахайсь, Волиня пригортайсь, а Покутя тримайсь. Отце жахається, як жид Христа. 2) Съ испугу вздрогнуть, особенно во снѣ. Зо сну жахається. І страху не раз набрався, аж крізь сон жахався. Улюбився у дівчину, що й зо сну жахаюсь.
Жупа́н, -на́, м. Кафтанъ, верхняя мужская одежда. Хоч і надів жупан — все не цурайся свитки. Ум. жупа́ник, жуп́аничок, жупани́ченько, жупано́к, жупано́чок, жупа́нчик. Де узявся козаченько на вороному кониченьку та в голубому жупаниченьку. Одягнутий він був у китайчатий синій жупанок.
Запам'Ятува́ння, -ня, с. Запоминаніе.
Згукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крикнуть. Що ж, як він згукне нам отте своє «годі!» та й нагадувать не звелить? 2) Позвать. Згукнув його, — він обізвався і прийшов до мене.
Инбирівка, -ки, ж. Инбирная настойка.
Навси́дячки нар. Сидя. Виріс, як кіт навсидячки.
Невід, -вода, м. Неводъ. Наперед невода рибою не хвались.
Смердючий, смердячий, -а, -е. Вонючій. Гриземося, мов собаки за маслак смердячий.
Уроїтися, уроюся, -їшся, гл. — в голову. Засѣсть въ головѣ. Вроївся мені в голову Семен небіжчик.
Черпати, -па́ю, -єш, гл. Черпать.
