Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крило

Крило, -ла, с. 1) Крыло (птицы). Летів орел по над морем, опустивши крила. Мет. 65. 2) Крыло (вѣтряной мельницы). 3) Сторона, бокъ. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу. Стор. МПр. 65. Пішла отара; чабани спереду на крилах. О. 1862. V. Кух. 33. 4) Въ церковномъ зданіи, построенномъ въ видѣ креста — каждый изъ четырехъ концовъ. Плян церкви се хрест з чотирма рівними крилами. Шух. І. 115. 5) Борть, бокъ лодки. О. 1861. XI. 9. 6) Боковыя полотнища, стѣны невода. Также стоячее полотнище (одно или два) в я́тірі. Шух. І. 227. 7) Изъ четырехъ полотнищъ, составляющихъ плахту, каждое изъ отвороченныхъ сверху внизъ. Вас. 170. Cм. криси. 8) Часть Ботелева. Шух. І. 214. 9. орлине. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗЮЗО. І. 113. Ум. крилечко, кри́лонько, крильце. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Мет. 113. Возьмуть тя на крилоньки, занесуть тя в чужиноньку. Ном. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Мет. 23. Ой пливе човен, води повен да мальовані крильця. О. 1861. XI. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЛО"
Байдати, -даю, -єш, гл. Болтать вздоръ, говорить чепуху. Вх. Уг. 226.
Діді́вський, -а, -е. 1) Дѣдовскій, предковскій. Спом'яни на них дідівську, прадідівську славу. Хата. 108. Твій рід на срібло проміняв звичай дідівський, старосвітський. Сніп. 98. 2) Нищенскій.
Дрібноголо́вий, -а, -е. Пустоголовый, ограниченный. Дрібноголове панство кепкує з рідної мови. К.
Закупа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. закупи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Закупать, закупить. Ніби з паном повінчалась, закупила села. Шевч. 107. 2)кого́. Подкупать, подкупить. Закупила батька, щоб горілки не пив. Ном. № 6479. 3) закупи́ти сла́ву бо́жу. Дать при сборѣ пожертвованій въ церкви во время служенія. Вх. Лем. 415.
Наку́чити, -чу, -чиш, гл. Наскучить, надоѣсть.
Обмінити, -ню́, -ниш, гл. 1) Обмѣнить. Рудч. Ск. II. 130. хліб обмінити. При сватовствѣ обрядовый обычай: обмѣнять хлѣбъ сватовъ на хлѣбъ родителей невѣсты. Г. Барв. 257. Обмінили хліб, а в неділю й весілля. Мир. ХРВ. 14. 2) Купить свѣчу въ церкви. Свічку обмінить, старцям грошенят роздасть. Кв. Оце тобі шажок, — свічку обміниш Божі Матері. Сим. 179. 3. Измѣнить. То Савка раду обмінив. Мкр. Г. 63.
Переволочити IICм. переволочувати.
Перетерти, -ся. Cм. перетирати, -ся.
Тихцем нар. Потихоньку. Ми з чоловіком радимось тихцем. Г. Барв. 442.
Хорунговий, -а, -е. Относящійся къ знамени.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.