Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крихта

Крихта, -ти, ж. 1) Крошка. Голодувала часто, оставляючи дитині і посліднюю крихту. Кв. І. 213. 2) Малость. Приніс я тобі грошенят крихту: п'ять карбованців. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76). 3) Крошка — ласкательное слово, прилагаемое къ людямъ (употребляется преимущественно въ формѣ уменьшит.) Серце моє, крихто моя! Ум. крихітка, крихточка. В чужу землю чужі люде мене заховають, а своєї ся крихотка надо мною ляже. Шевч. 73. Так гуртом по християнській і поховали мою крихітку. Г. Барв. 532. В мене в хазяйстві зайва крихточка не пропаде. Левиц. Пов. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИХТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИХТА"
Братівство, -ва, с. соб. Братья. Желех.
Движки́й, -а́, -е́. Удобоподвижный.
За́вкри́вдно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Камен. у. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи. Н. Вол. у.
Зами́ршавий, -а, -е. = миршавий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Зчисток, -тка, м. Послѣдъ у родившей коровы. Як корова отелиться, озьми зчисток, закопай. Мнж. 156.
Листо́чок, -чка, м. Ум. отъ лист.
Охотка, -ки, ж. = охота 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикам-українцям. О. 1862. ТІ. 84.
Підстирити, -рю, -риш, гл. підсти́рила й мене стира! Дернула и меня нелегкая.
Половик, -ка, м. Порода ястреба. О. 1862. IX. 62. Kolb. І. 65. Гу! га! Половик! злапав курку за їзик. ЕЗ. 5. 150.
Уцідити, -джу, -диш, гл. Нацѣдить (извѣстное количество).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИХТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.