Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крутиус

Крутиус, -са, м. = прудиус. Сотниківна вже кохалась з якимсь крутиусом чи шибай-головою. Стор. І. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТИУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТИУС"
Беґарник, -ка, беґарош, -ша, м. Бродяга. Желех.
Веслувати, -лую, -єш, гл. Грести весломъ. Був човен серед моря, а він один на землі і бачив, як вони силкувались, веслуючи. Єв. Мр. VI. 47, 48.
Домоло́ти Cм. домелювати.
Затя́жець, -жця, м. Завербованный въ войско, участникъ вольнаго военнаго отряда, — напр. такъ называли гайдамаковъ. ЗОЮР. 153, 154.
Настобурчити, -ся и настовбурчити, -ся. Cм. настобурчувати, -ся и настовбурчувати, -ся.
Почорнілий, -а, -е. Почернѣвшій. Почорнілий сніг береться водою. Мир. Пов. II. 41. Почорнілий дах.
Рутка, -ки, ж. 1) Ум. отъ рута. 2)польова. Раст. = рута пташина. ЗЮЗО. І. 123.
Снігниця, -ці, ж. = сніговиця. Вх. Лем. 468.
Токарик, -ка, м. Ум. отъ токарь.
Шинувати, -ну́ю, -єш, гл. Обтягивать колесо шиной. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУТИУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.