Гарбузовий, -а, -е. Тыквенный. Гарбузовий огуд.
Загу́біль, -лі, ж. = загуба.
Курити, -рю́, -риш, одн. в. курну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Курить. Отто Гонта з Залізняком люльки закурили. Страшно, страшно закурили! І в пеклі не вміють оттак курить. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є та люльку курить. 2) Дымить. Не курила, не топила, — на припічку жар-жар. 3) Пылить. Не кури бо так вимітаючи, — курить, як чорт дорогою! 4) Мчаться, подымая за собою пыль. Курить, як чорт од какаріку. Як ось... із Переяслава до Сомка гонець курить. 5) Кутить, пьянствовать. Троянці добре там курили: дали приманку всім жінкам, по вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам.
Лоскота́рка, -ки, ж. Щекотунья. Русалка, которая замучиваетъ щекотаньемъ встрѣчающихся ей людей. Ум. лоскота́рочка.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий.
Одур, -ра, м. Одурь, помраченіе разсудка. Царицю одур взяв.
Повтинати, -на́ю, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Повтинати пальчики.
Посаженько, -ка, м. Ум. отъ посаг.
Служанець, -нця, м. Служитель. Великі пани не боронили своїм служанцям дивитися на їх бенкети і ігрища.
Убогачення, -ня, с. Обогащеніе.
