Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукільчик

Кукільчик, -ка, м. Ум. отъ кукіль.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКІЛЬЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКІЛЬЧИК"
Ве́ргнути, -ся. Cм. Вергати, -ся.
Віддушити Cм. віддушувати.
Гайдучище, -ща, м. Ув. отъ гайдук.
Клотити, клочу, -тиш, гл. = колотити і. Мнж. 182.
Незбутний, -а, -е. Несбыточный.
Онаджити, -джу, -джиш, гл. = оначити. Вх. Зн. 44.
Підлепчастий, -а, -е. Узкій, тѣсно обхватывающій. Підлепчасті штани. Пирят. у.
Протягти, -ся. Cм. протягати, -ся.
Родонька, -ки, ж. Ум. отъ родина.  
Тріпотати, -чу́, -чеш, гл. = трепотати. Рученятами... тріпотав. К. Дз. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКІЛЬЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.