Вилузнутися, -нуся, -нешся, гл. Выйти изъ яйца. (Курчата) вилузнуться з яєць як слід.
Гомінки́й, -а́, -е́. Громко говорящій, звучный. Торжища гомінкі.
Ді́яти, -ді́ю, -єш, гл. Дѣлать. Що тут у Бога діяти? Не зрять Бога над собою, не знають, що діють. Живе слово ви сієте, — яке ж лихо тим дієте! Що ж я буду, бідний, діяв, що я жита не посіяв.
Заріза́ти, -жу, -жеш, гл. Зарѣзать. Хоч заріж, то не хоче.
Капиця, -ці, ж.
1) = капець 1. Панщанні та поєдинкові, що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт.
2) Кожаная связь, прикрѣпляющая въ цѣпѣ бич къ ціпилну.
3) мн. Гребень крыши на избѣ.
4) Бранное слово.
Конвалія, -лії, ж. Ландышъ. Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію. З великого лугу віяло холодком і пахло конвалією й барвінком.
На́ймитський, -а, -е. Принадлежащій наемному рабочему. Поб'ють тебе, господине, наймитськії сльози.
Поросповідати, -да́ю, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ).
Роскошитися, -шуся, -шишся, гл.
1) Расположиться.
2) Жить въ довольствѣ. Чоловіче мій, роскоші мої, роскоші превеликії! роскошилася я за тобою, як верба над водою.
Утреня, -ні, ж. Утреня, заутреня.
