Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кульбачний

Кульбачний, -а, -е. Сѣдельный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬБАЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬБАЧНИЙ"
Бурсачище, -ща, м. Ув. отъ бурсак.
Колющий, -а, -е. = колючий. Помостимо вам кладочки з колющого глоду. Мил. 65.
Мі́шма нар. Въ перемежку, смѣшанно. Ідуть мішма, — дивіт-но ся: москалі й селяне з ними, а не лишень москалі сами. Камен. у.
Петро, -ра, м. пт. дергачъ. Вх. Лем. 448.
Повзти, -зу, -зе́ш, гл. Ползти, лѣзть, слѣзать. І раком ліз, і повз черевом, і котився з гори.
Ремесницький, -а, -е. Относящійся къ ремесленнику, принадлежащій ремесленнику. Цех ремесницький. Сердеги ремесницькі робітники. О. 1861. XI. 102.
Тринадцятий, -а, -е. числ. Тринадцатый.
Упхати Cм. упихати,
Чесність, -ности, ж. Честность. Багатство лихо возьме, а чесність із нами. Грин. III. 284.
Шептатися, -пчу́ся, -чешся, гл. Шептаться. Дівчата вже нищечком сміялись, шептались. Левиц. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛЬБАЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.