Вільний, -а, -е. Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. Світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. Наче тільки йому світ вільний. Какъ будто только ему можно дѣлать что угодно. Ввійде в коршму і наче лиш йому світ вільний: ходить, руками розмахує, «водки»! крикне.
Доле́жування, -ня, с. Долеживаніе.
Дріб, дро́бу, м. 1) = дрібок. 2) Дробь ружейная. 3) = дробина. 4) Недойныя овцы.
Заве́штатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Засуетиться. Вона завешталась по хаті, — дивлюсь, несе й черв'яка заморити. 2) Начать шляться. Парубок сидів удома, а це завештався по містах. 3) Засидѣться, загуляться. На току завештався: там молотять та віють. У пасіці завештався.
Кутняк, -ка, м. = кендюх.
Мані́ритися, -рюся, -ришся, гл. Жеманиться.
Нагрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нагрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Грести, нагрестись вдоволь. 2) Громоздиться, нагромоздиться. 3) Набираться, набраться, насобираться. Там засіли всі мої папери і рукописи, які в мене нагромадились до 1847 року.
Покарання, -ня, с. Наказаніе, казнь.
Те-те-те, меж., выражающее удовольствіе и удивленіе. Те-те-те! — скрикнув сатана, вискалившись, — спасибі тобі Фарналію за твою вигадку.
Ускромляти, -ляю, -єш, сов. в. ускроми́ти, -млю, -миш, гл. Укрощать, укротить, смирять, смирить. Царя Латина ускромити. Ускроміть своє серце.
