Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

купільниця

Купільниця, -ці, ж. = купільник. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПІЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУПІЛЬНИЦЯ"
Арешта́нт, -та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує. Фр. Пр. 9.
Вибавлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вибавитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Избавляться, избавиться, спасаться, спастись. 2) Выводиться, вывестись, уничтожаться, уничтожиться.
Відплющуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. відплющитися, -щуся, -щишся, гл. Раскрываться, раскрыться (о глазахъ).
Зага́л, -лу, м. 1) Цѣлость, все, общая сумма. 2) Общество, публика. 3) в-загалі. Cм. узагалі.
Захолодиты, -дію, -ешъ, гл. = захолонуты.
Камінюччя, -чя, с. соб. Камни. Нав'язали їй на руки і на ноги камінюччя. Кв.
Міх I, мо́ху, м. = мох. Стара, старезна, аж її міх покрив. МВ. ІІ. 65.
Підкусити Cм. підкушувати.
Хм! меж. Гмъ! Полт. г.
Шкоблити, -блю, -блиш, гл. Скоблить, скресть. Шух. І. 253.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУПІЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.