Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курити

Курити, -рю́, -риш, одн. в. курну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Курить. Отто Гонта з Залізняком люльки закурили. Страшно, страшно закурили! І в пеклі не вміють оттак курить. Шевч. 179. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є та люльку курить. Ном. № 6207. 2) Дымить. Не курила, не топила, — на припічку жар-жар. Макс. 3) Пылить. Не кури бо так вимітаючи, — курить, як чорт дорогою! Мнж. 162. 4) Мчаться, подымая за собою пыль. Курить, як чорт од какаріку. Ном. № 4220. Як ось... із Переяслава до Сомка гонець курить. К. ЧР. 183. 5) Кутить, пьянствовать. Троянці добре там курили: дали приманку всім жінкам, по вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРИТИ"
Безрідник, -ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік. Г. Барв. 243.
Букурійка, -ки, ж. см. букурія.
Дзерка́льня, -ні, ж. Зеркало. Здохла в його кобила: буде з шкури спідниця, а з ребер карета возить дівок до пекла, а з голови лихтарня, а із... дзеркальня. Чуб. V. 1163.
Заси́лювати, -люю, -єш, сов. в. заси́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Усиливать, усилить, подкрѣплять, подкрѣпить. Вона тебе ні в чому за руку не веде, вона тільки твій розум засилює, щоб сама ти свій шлях пізнала. К. Д. Серце. 29. 2) Вдѣвать, вдѣть; всовывать, всунуть. Засилити нитку в голку. Желех. Вх. Зн. 39. Дірка була викопана в стіні невелика: так тілько можно було руку туди засилити і витягти що-небудь поблизу. Новомоск. у. 3) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать (веревку, цѣпь и пр.). Желех.
Кавун, -на, м. 1) Арбузъ. Cucumis citrullus. Ой ти ходиш по горі, а я по долині, ой ти садиш кавуни, а я саджу дині. Н. п. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами. МВ. І. 104. Отличаютъ кавун отъ кавуни́ці и кавунки: у кавуна сѣренькій кружокъ, гдѣ былъ цвѣтокъ, меньше, чѣмъ у кавунки; послѣдняя вкуснѣе кавуна. Аѳанасьевъ-Чужбинскій. Поѣздка въ Ю. Россію, I. 410. 2) мн. Дѣтская игра. Ив. 44. Ум. кавуне́ць, каву́ник, -каву́нчик, -кавунчичок.
Краснивечко, -ка, с. Румяны? Твоя Мар'юхна хорошенька, без білого білечка біленька, без красного красивечка красненька. Чуб. IV. 70.
Ми́канка, -ки, ж. Худшій сортъ пряжи.
Обидвоє числ. = обоє. Скажімо ся поховати обидвоє в одну яму. Чуб. V. 78.
Облудка, -ки, ж. 1) Ум. отъ облуда. 2) Оболочка верхняя, кожица (напр., яблока). Як положиш кислицю у піч спектись, то шкура їй репне. У всякій кислиці у середині є сік і воздух; од тепла сік закипа і з його робиться пара, а воздух роздається.... і вони розривають облудку. Дещо.
Ухналь, -ля, м. = вухналь. Не жалуй ухналя, підкову згубиш. Ном. № 4674. Чуб. VII. 404. Рудч. Чп. 249. ухналі кувати. Дрожать. Ум. ухналик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.