Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лапу-лапу

Лапу-лапу, меж., выражающее: а) ощупываніе съ цѣлью нахожденія чего-либо. Лапу-лапу по лавиці, налапала мохнатиці (рукавиці). Ном. стр. 303, № 457. б) Тяжелые, медленные шаги. Не знав добрий чоловік та із чого жити: мусив собі волика купити. А воличок лапу-лапу, корівонька рику-рику... Рудч. Ск. І. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАПУ-ЛАПУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛАПУ-ЛАПУ"
Гадатися, -ється, гл. безл. гадається, гадалося. Думается, думалось. Скільки ж то. гадалося мені, буде землі під усім царством. Ком. Р. І. 1. Коли б панам гадалося, з чого лихо скувалося. Ном. № 1136.
Гончаро́вий и ганчаро́вий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову. Ном. № 3148.
Попростягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Протянуться (о многихъ). Козаки посідали, жовніри попростягались біля їх на траві. Стор. МПр. 105.
Пораненьку нар. Ранехонько. Ой у неділю рано-пораненьку, ой то ранніми зорями. ЗОЮР. І. 24.
Прошамотіти, -мочу, -тиш, гл. Прошелестѣть.
Толуб, -ба, м. = тулуб. Ум. толубець. Грин. III. 93.
Упірливо нар. Упорно. Мовчав упірливо. Г. Барв. 306.
Урублити, -блю, -лиш, гл. Нажать рублемъ. Врубли добре снопи.
Хлюпнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хлюпати. Плеснуть. Водою йде — не хлюпне. Ном., стр. 291, № 24.
Цінькало, -ла, с. 1) Эпитетъ зяблика. 2) Хохлатый жаворонокъ, Alanda cristata. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛАПУ-ЛАПУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.