Добромо́вний, -а, -е. Краснорѣчивый.
Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок.
Єрепу́д, -да, м. Малорослый, но тяжелый человѣкъ.
Жаля́чка, -ки, ж. = жалива.
Зґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Изнасиловать. (Зграя) вбила рандаря старого, дочок зґвалтувала. 2) Разгласить, разнести. Въ этомъ значеніи употреблено только въ одной фальсифицир. пѣснѣ: Зґвалтували лиху чутку наші хуторянці.
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Прищулювати, -люю, -єш, сов. в. прищулити, -лю, -лиш, гл.
1) Прижимать, прижать (объ ушахъ). Кінь вуха прищулив.
2) Прищуривать, прищурить. Прищулив очі.
Струпувато нар. = струпко. Воно як би замерзло все да не струпувато, до було б слизько.
Сусідитися, -джуся, -дишся, гл. Сосѣдиться, присосѣживаться. Кожен свійський птах сусідивсь до людей в солом'яній хатині.
Фіґлявий, -а, -е. 1) Шутливый, проказникъ.
2) Злобный, злой.
3) Лицемѣрный.
