Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бовт

Бовт, -та, м. 1) Ботъ, ботало, снарядъ, которымъ вспугиваютъ рыбу: длинный шесть, на концѣ котораго прикрѣпленъ полый внутри конусъ со срѣзаннымъ верхомъ, — отъ удара въ воду этимъ конусомъ получается сильный звукъ. Иногда вмѣсто конуса просто утолщеніе на концѣ шеста. Браун. 13. Вх. Пч. II. 26. Фр. Пр. 63. Ном. № 7633. Закинув рибалка сітку.... і почали бовтами полохати рибу. Левиц. І. 108. Вдарю бовтом раз і вдруге, сонну рибу сполохну. Щог. В. 91. 2) Палка, лопатка для мѣшанія растворенной извести (у каменщиковъ) или жидкости для дубленія кожи (у кожевниковъ). Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВТ"
Забурха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Забушевать (о водѣ, вѣтрѣ).
Заї́ка, -ки, м. и ж. Заика. Бог дав чоловіка: і сопливый, і заїка. Н. п. Аф. Ум. заї́чка. Ув. заї́чище.
Мовчу́н, -на, м. Молчальникъ, неразговорчивый человѣкъ. Левиц. І. 138.
Поземний, -а, -е. Горизонтальный. Желех.
Рохкання, -ня, с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути. Екат. г.
Рубач, -ча, м. Рубщикъ, древорубъ. Гн. І. 165. Нам поклали у віз ті дрючки рубачі, що ліс рубали. Новомоск. у.
Смушок, -шка, м. Ум. отъ смух.
Сотак, -ка, м. Житель Шаришской столицы въ Венгріи. О. 1861. І. 265.
Тхорик, -ка, м. Ум. отъ тхір.
Часок, -ску, м. Ум. отъ час.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОВТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.