Вітряхнути, -хну, -неш, гл. Высохнуть.
Дарови́ця, -ці, ж. Даровое, доставшееся даромъ.
Дуби́на, -ни, ж. 1) Дубовое дерево. Сюди туди дубину стрепену, — посипались жолудочки в пелену. От кріпка дубина, — сокира як од заліза одскакує. 2) Дубовый лѣсъ. Ой з-за гори високої та з зеленої дубини ідуть ляхи на три Шляхи за півтори милі. Як були ми молодими, то ходили по дубині у червоних запасках і сивизна на висках. 3) Дубовая палка. От козаки до його з дубинами. Ум. дуби́нка, дуби́нонька, дуби́ночка. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Ой піду я в дубиноньку спати. Пойду в ліс, вирубаю дубинку.
Засвіти́ти, -ся. Cм. засвічувати, -ся.
Комети нар. = коміть. Голуб в лету комети паде.
Обчухати, -хаю, -єш, гл. Почесать вездѣ, вокругъ (когда зудитъ, чешется).
Перевірювати, -рюю, -єш, сов. в. перевірити, -рю, -риш, гл. Провѣрять, провѣрить.
Розм'якти, -кну, -неш, гл. Размякнуть. Уже Вулькан розмяк як каша.
Таксувати, -су́ю, -єш, гл. Оцѣнивать, дѣлать оцѣнку. Десь там зробили плуг і ходили по світі таксувати, що плуг варт.
Тло, тла, с. Основаніе, основа. Налетіла сараньча і стяла до тла. Нахвалялися вирізати до тла всіх ляхів. нема і тла. Нѣтъ ничего. Въ томъ же значеніи: і на тлі не видко. Випила б і гноївки, та нігде і на тлі води не видко.
