Виломити, -млю, -миш, гл.
1) Выломать, отломать. Вищиплю, виломлю клиновий лист.
2) Сломать. Як була я в лужку, виломила ніжку.
Ґрунь, -ня, м. Хребетъ горы.
Крижівниця, -ці, ж. Часть воза: доска или брусъ, которымъ соединены вверху дна полудрабка.
Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Напѣвать?
Повелівати 2, -ва́ю, -єш, сов. в. повеліти, -лю, -лиш, гл. Повелѣвать, повелѣть. Повелів нам любитися, тепер розлучаєш.
Понамочувати, -чую, -єш, гл. Намочить (во многихъ мѣстахъ или многое). Позбірай же все плаття нечисте та понамочуй.
Сутемрявий, -а, -е. Темный. Із своїх низьких да сутемрявих хат.
Унуча, -чати, с. Внучекъ. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Ум. унучатко.
Ходячий, -а, -е. 1) Ходящій.
2) Бродячій, не осѣдлый, находящійся постоянно въ движеніи. Чумаки — народ ходячий. Вольному воля, а ходячому путь.
3) О больномъ: не лежавшій, на ногахь находившійся во время болѣзни. Ота жінка ходяча вмерла. У нас увесь такий рід, що ходячий мре.
Цілорічний, -а, -е. Продолжавшийся круглый годъ. Цілорічна праця.
