Віршомаз, -за, м. Стихоплетъ. Наш віршомаз Тюхтій старих людей шанує: Гарасько як звелів, так він і компонує.
Дзер, -ру, м. Сыворотка (молочная).
Коління, -ня, с. соб. Колѣни. На коління падають, владиці Богу честь дають.
Молодя́тник, -ка, м. Волокита, дѣвушникъ.
Пересердитися, -джуся, -дишся, гл. Перестать сердиться. Дід... думає: баба пересердиться. Моя мила сердиться, — таки ж вона пересердиться.
Пінка, -ки, ж. Масло коровье.
Роговий, -а, -е. 1) Роговой, сдѣланный изъ рога. Рогове тіло Бог перемінив на таке, як у нас тепер, а рогового тіла оставив тільки на кінці пальців. Їздив Василько в військо служити, заслужив собі три свистілоньки: єдную — золотую, а другую — мідяную, а третюю — роговую. 2) Угловой, находящійся на углу. Рогова хата. 3) Рогова худоба. Рогатый скотъ. Здоровля в сей дом на челядоньку, щастячка на двір на худобоньку, на худобоньку на роговую.
Упоровень нар. Вровень. Там же й дощака вшкварив! Такий, шо води по дорозі впоровень коліна.
Шнур, -ра, м.
1) Веревка. Аж молодичка сорочки розвішує на шнурі.
2) Отвѣсъ (плотницкій инструментъ).
3) Рядъ. Сидить шнур голубців.
4) Мѣра длины: 21 сажень.
5) Пуповина.
6) мн. шнури. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго основа соединяется съ навоемъ. Части: вало́к, шнурки, ключечки, шнурок, ляшток. Ум. шнуро́к.
Щербань, -ня, м. Сосудъ съ выбитымъ краемъ.
