Бадилина, -ни, ж. Стебель, трость, былинка. (Соловейко) сидить на дерезині, співає, аж бадилина під ним гойдається. Ум. бадилинка. Ув. бадиляка.
Виквиляти, -ля́ю, -єш, гл. Издавать жалобные звуки. Щоб барабани та не вибивали, щоб і пищалочки та не виквиляли.
Горішня́нин, -на, м. Живущій на верхнемъ концѣ села.
Лі́карь, -ря, м. Лѣкарь, врачъ, докторъ. Добре в світі жити попові, лікарові та котові. Не треба здоровим лікаря. Лікарю, вилічи себе самого.
Луна́ння, -ня, с. Отголоски.
Ме́стник, -ка, м. Мститель. Підпалу жде, як той местник часу дожидає.
Остивати, -ва́ю, -єш, сов. в. остити, -сти́ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. А вже ж мені, моя мати, парубки остили. Засівали трупом поле, поки не остило. Та й остило мені з собою панькатись!
Проживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прожитися, -живуся, -вешся, гл.
1) Проживаться, быть прожитымъ. Як во сні мені здалося, що на світі прожилося.
2) Безл. несов. в. житься. Ой як тобі, моя сестро, та проживається?
Скучний, -а, -е. Скучный.
Спахувати, -хую, -єш, сов. в. спахнути, -хну, -неш, гл.
1) Вспыхивать, вспыхнуть. Іскра до покутя спахнула (гості будуть).
2) Вспыхивать, вспыхнуть (о румянцѣ), густо покраснѣть. Рум'янець густий спахував на личку.