Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боголюбно

Боголюбно нар. Боголюбиво. Чуб. І. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОЛЮБНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОЛЮБНО"
Аба́зь! Cм. союзъ А, 6. Шейк.
А́встрія, -рії, ж. Австрія. Желех.
Відбрикуватися, -куюся, -єшся, гл. Отбиваться, брыкаясь. У Кулиша въ иронич. смыслѣ о защищающихся женщинахъ: Шкода відбракуватись. К. ПС. 55.
Головниця, -ці, ж. = головиця 3. Вх. Зн. 11.
Гра́на, -ни, ж. = Грань 3 = жар. Желех.
Довести́, -ся. Cм. Доводити, -ся.
Здекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Опредѣлить, назначить. Яку б кару ледачому пакостникові здекретувати? К. ЧР. 272.
Промінь, -ню, м. 1) Лучъ. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як проміні спускало воно під спід землі. Мкр. Г. 68. Вечірній промінь соняшний наче золотом червоним його обсипає. МВ. І. 17. 2) Рукавъ рѣки. Вх. Зн. 56.
Схильний, -а, -е. Склонный.
Хоровитість, -тости, ж. Болѣзненность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГОЛЮБНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.