Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лоза

Лоза́, -зи, ж. 1) Раст. лоза. Їж, козо, лозу, коли сіна немає. Ном. № 2410. Люде гнуться, як ті лози, куди вітер віє. Шевч. 80. 2)цареградська. Раст. Elaegnus hortensis. ЗЮЗО. І. 121. 3) Розга. 4) Весенняя хороводная игра, въ которой играющіе становятся в ключ, съ одного конца котораго двѣ дѣвушки подымаютъ руки, подъ которыми пробѣгаетъ крайняя играющая противоположнаго конца и тягне за собою увесь ключ, при чемъ поются принадлежащія этой игрѣ пѣсни. Такія-же точно игры (но съ другими пѣснями) — въ смородину и ключ. (Лубен. у.). Мил. 53. плести лозу — варіація этой игры въ Переяс. у. КС. 1887. VI. 480. 5) довга лоза. Игра, подобная чехардѣ, описанная у Чуб. III. 105, Ив. 66, КС. 1887. VI. 480. Ум. лізка (ло́зка), лізонька (Маркев. 132), (ло́зонька), — За густими лізоньками біжить річка струєчками. Чуб. V. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЗА"
Віслюк, -ка, м. Оселъ. Як віслюк хвицкне, в полицію не йти. Ном. № 4133.
Газда, -ди и пр = ґазда и пр.
Гателити, -лю, -лиш, гл. Съ жадностью ѣсть, пожирать. А убогий ще й голодний.... як припався гателити. Рудая. І. 30.
Ґа́ра, -ри, ж. 1) Пазъ, глубокая, но не сквозная продолговатая желобовина для вставки досокъ (напр. въ столбѣ забора), притесанныхъ брусьевъ и пр. Лохв. у. Cм. еще навій. Конст. у. 2) Повозка съ ящикомъ для возки земли, песку. Кіевск. у.
Зазу́ванець, -нця, м. Каждый изъ пары сапогъ, такъ сдѣланный, что его можно надѣвать безразлично на обѣ ноги. Вх. Зн. 19.
Закопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. закопатися, -паюся, -єшся, гл. Закапываться, закопаться, зарываться, зарыться. Дашкович все глибше й глибше закопувався в книжки. Левиц. Пов. 87.
За́яць, за́йця, м. 1) Заяцъ. 2) Часть олійниці: родъ толкача, песта, давленіемъ котораго выжимается постное масло. Шух. І. 163. Ум. за́йчик.
Стельмах, -ха, м. 1) Каретникъ, колесникъ, телѣжный мастеръ. Гн. II. 30. 2) Плотникъ. Шух. 1. 87.
Тонути, -ну, -неш, гл. Тонуть. Що в воді не тоне, а в землі не гниє? Ном. № 306, стр. 299.
Усок, -ска, м. Ум. отъ ус.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.