Заві́йна, -ни, ж. 1) Болѣзнь: сильная рѣзь въ животѣ. Перша каже: у небоги пристрітні уроки; друга плеще: їй завійна всунулася в боки. 2) Мятель.
Ззі́сти, ззім, ззіси́, гл. Съѣсть. Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах.
Нагото́ві нар. Наготовѣ. Стояла постеля наготові для проїзжих панів.
Намока́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. намокнути и намо́кти, -кну, -неш, гл. Намокать, намокнуть.
Напекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Напечь (хлѣба)!
Повикорчовувати, -вую, -єш, гл. Выкорчевать (во множ.).
Пообточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обточити, но во множествѣ.
Поторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Суш, -ші, ж. 1) Сухое время года. Така суш, що й жати не можна. 2) Сухія деревья. Це не садок, а сама суш. 3) Сухой валежникъ. Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне. 4) Сухой воскъ, соты, изъ которыхъ нѣтъ меду. Здається і взяток був, а тепер вибивати — суш та й годі.
Ткаченко, -ка, м. Сынъ ткача.
