Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лук

Лук, -ка, м. 1) Дуга. 2) Лукъ. Улучив, як стрілою з лука. Г. Барв. 107. Та вистрелив молодий козак із тугого лука. Н. п. 3) Снарядъ шерстобита, которымъ онъ разбиваетъ шерсть. Части его: собственно лук (1) — деревянный брусокъ съ закругленными гранями, конецъ котораго, находящійся по правую сторону работающаго, нѣсколько тоньше; сквозь этотъ конецъ проходить клинышекъ съ выемкою, кобилка (2); къ лѣвому концу прикрѣплена четырехугольная дощечка — тарілка (3), имѣющая посрединѣ круглое отверстіе (4) и притянутая къ луку веревочкой, называемой натягач (4б); тетива этого лука называется струна (5): начинаясь у праваго конца, она проходитъ черезъ кобилку до тарілки и черезъ тарілку. Посрединѣ лука находится (6) крючекъ, за который лук прикрѣпленъ къ чаплії́ (7), состоящей изъ деревяннаго брусочка съ веревочками съ обоихъ концовъ: къ нижней веревочкѣ прикрѣпленъ лук, а верхняя привязана къ гвоздю въ стѣнѣ. Особымъ снарядомъ шляхуном (Cм.) работникъ дергаетъ за струну, лежащую во время работы на шерсти, которая отъ движенія струны и разбивается. М. Седневъ, Черниг. у. БГ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУК"
Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. М. 1861. Ум. Абе́точка.  
Голуб'я́точко, -ка, с. Ум. отъ голуб'я.
Гу́сельня, -ні, ж. = Гусельниця. Подольск. г.
Каравати мн.? Ой як мене, моя мамко, в рекрути ловили, пам'ятаю, моя мамко, ще й котрої днини, записали в нову барму, в тоті каравати; кажут, кажут, моя мамко, шоби не втікати. Записали в нову барму, в тоту оделію. Гол. І. 150, 151.
Кракоч, -ча, м. Тараканъ, Periplaneta orientalis. Вх. Уг. 247.
Намигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Бросить взглядъ, мигнуть. А на лежале ввесь базар не хоче й оком намигнути.
Понасуплювати, -плюємо, -єте, гл. Нахмурить (во множествѣ).
Путати, -таю, -єш, гл. Надѣвать путы. Швидче путай кобилу.
Сить, -ти, ж. Жиръ. А як виросте кабан, то вже аж тоді кладе на собі сить. Рк. Левиц.
Шерепа, -пи, ж. Безобразная женщина. Одружусь з такою шерепою, що і тобі сором буде. Шевч. (О. 1862. VI. 13). Се через вас, дурні шерепи, сталось. К. ЦН. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.