Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

льошка

Льо́шка, -ки, ж. Ум. отъ льо́ха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОШКА"
Відвал, -лу, м. Отчаливаніе. Мнж. 180.
Відвертіти Cм. відвірчувати.
Гардаджій, -джія., м. Мастеръ, устраивающій гард 3. МУЕ. I. 43, 36.
Дармува́ти, -му́ю, -єш, гл. Быть безъ употребленія. Чи в тебе ця сокира дармує? позич її на час. Нема нікде кавал землі, аби дармувала. Гол. ІІІ. 41.
Зди́рця, -ці, м. Обдирало, взяточникъ, вымогатель, мздоимца.
Обчепирити, -рю, -риш, гл. Обхватить. Обчепирила його руками і ну просити та молити. Рудч. Ск. І. 136.
Передобідяний, -а, -е. Дообѣдній; предобѣденный. Передобідяний час — то був за для неї вольний час. Левиц. І. 192.
Перемучити, -чу, -чиш, гл. Перемучить, измучить. Чорти б перемучив твого батька. Ном. № 3757.
Притур, -ра, м. Насѣк. Eruca euphorbiae. Вх. Пч. II. 26.
Скороспішний, -а, -е. Торопливый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬОШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.