Барда, -ди, ж.
1) Краюха хлѣба.
2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Вислухувати, -хую, -єш, гл. = вислухати.
Відниха, -хи, ж. Відник.
Недбайлиця, -ці, об. и недба́йличок, -чка, ж. Нерадивецъ, беззаботный человѣкъ. Наші парубки недбайлиці. Оддав мене мій батенько за п'яницю, за недбайличка.
Огородник, -ка, м. Огородникъ.
Пластів'я, -в'я, с. Пластъ, слой; слой срубленныхъ вѣтвей.
Позалоскочувати, -чую, -єш, гл. Защекотать (многихъ).
Позапаковувати, -вую, -єш, гл. Упаковать (во множествѣ).
Пообминати, -на́ю, -єш, гл. Обойти, пройти мимо (во множествѣ). А ми так швиденько йдемо, — усіх людей пообминали.
Різня, -ні, ж. 1) Бойня. 2) Убой. Волів женуть на різню.
