Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люблин

Лю́блин, -на, м. 1) Названіе города. 2) Названіе хороводной игры. Грин. III. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЛИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЛИН"
Банюра, -ри, ж. = баюра 1. Вх. Лем. 390.
Безматок, -тка, м. = безматень.
Зада́ва, -ви, ж. 1) = кужба. Вас. 147. 2) Рычагъ для зажиманія дерева при увязкѣ его на саняхъ для перевозки. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Здима́ти II, -ма́ю, -єш, гл. = здувати.
Млинчі́вка, -ки, ж. = млін. Вх. Уг. 252.
Позадумувати, -мую, -єш, гл. Задумать (во множествѣ).
Пошта, -ти, ж. 1) Почта, почтовая контора. Греб. 400. Гроші поштою шлють. Г. Барв. 488. 2) Почтовая станція. Г. Барв. 91.
Спечалити, -лю, -лиш, гл. Опечалить. Що ти, сестро, ізробила, нашу матір спечалила? Pauli.
Стріти, -ся. Cм. стрівати, -ся.
Терканистий, -а, -е. = тарканистий. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБЛИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.