Загуса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. загу́снути, -ну, -неш, гл. Сгущаться, сгуститься. Насипала багато води, а мало борошна, та мішала, мішала, а воно не загуса. Як загусне глина, тоді не зробиш горщика. На чуже пшінце горшка не підставляй, бо кипітиме, кипітиме, та й не загусне.
Зайти́, -ся. Cм. захо́дити, -ся.
Калантир, -ра, м. Карантинъ.
Крівавник, -ка, м. Раст. = деревій.
Навздогі́нці нар. = навздогін. Навздогінці не націлуваться.
Скнарий, -а, -е. Скупой, скаредный.
Суша, -ші, ж.
1) Суша. Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кости на сушу.
2) Сухое мѣсто. І рогоза росте в безвідній суші.
Тапчанина, -ни, ж. Плохой тапчан.
Узоряти, -ряє, гл. безл. Свѣтать. взоря́ло. Разсвѣло. Коби било не взоряло, щі би било дівча спало.
Фацка, -ки, ж. Пощечина, оплеуха. .
