Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люблин

Лю́блин, -на, м. 1) Названіе города. 2) Названіе хороводной игры. Грин. III. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЛИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЛИН"
Гамів, -мови, ж. = гальмо. Желех.
Гре́бувати, -бую, -єш, гл. = Гребати.
Карпітка, -тки, ж. Носокъ (надѣваемый на ноги).
Коливання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Мійськи́й, -а́, -е́ = міський. Я по своїй вдачі мійська людина. Левиц. І.
Нализа́тися, -жу́ся, -жешся, гл. Нализаться. Чим не наїсися, тим не налижешся. Ном. № 12117.
Підповнити Cм. підповняти.
Пообхвачувати, -чую, -єш, гл. = пообхоплювати.
Синьо нар. Сине. Цвіте воно синьо. Ум. синенько, синесенько. Ой на горі, ненько, да зацвіло синенько. Чуб. V. 111.
Чикач, -ча, м. = чекіт = чекавка. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБЛИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.