Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люблин

Лю́блин, -на, м. 1) Названіе города. 2) Названіе хороводной игры. Грин. III. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЛИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮБЛИН"
Доко́ра, -ри, ж. = докір. Мир. ХРВ. 269.
Домо́вини, -вин, ж. мн. Обрядовый предъ свадьбой уговоръ относительно числа свадебныхъ гостей, подарковъ и пр. Чуб. IV. 560. Мет. 165.
Дужний, -а, -е. Дугообразный, сводообразный. Дужна стеля. Радом. у.
Душохва́т, -та, м. Уловляющій душу. К. ДС. 52. Не попусти мене в тяжку наругу лихому душохвату сатані. К. ПС. 87.
Колихалочка, -ки, ж. Та, которая качаетъ колыбель (няня). І до печі куховарку найняв, і до пива пивоварочку, до колиски колихалочку. Чуб. V. 1122.  
Нездужатися, -ється, гл. безл. Нездоровиться. Так щось нездужається мені.
Носак, -ка, м. 1) Носокъ сапога. Вдарив його носаком. 2) Ударъ по носу 3) Носильщикъ. Рост.-на-Дону.
Розгарикатися, -каюся, -єшся, гл. Разворчаться. Та й розгарикалась сьогодня стара баба.
Струнчити, -чу, -чиш, гл. Давать нагоняй, приструнивать. Г. Барв. 4. Батьків, щоб струнчити доволі, а мати, щоб пожалувать одна. Ном. № 9225,
Хропати, -паю, -єш, гл. Ударять со звукомъ, бросать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮБЛИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.