Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люд

Люд, -ду, м. Народъ, людъ; человѣчество. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Ном. № 71. Вона стане на користь людові нашому. Дещо. 15. Люд вже здавна коверзує — з того лихо плазує. Ном. № 2456.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮД"
Вн... Cм. ун.
Вулонька, -ки, ж. Ум. отъ вулиця.
Космок, сомка, м. Ум. отъ косом.
Медо́к, -дку и медо́чок, -чку, м. Ум. отъ мед.
Нахлипатися, -паюся, -єшся, гл. Наплакаться всхлипывая.
Письмачка, -ки, ж. 1) Грамотная женщина. 2) Плохая писательница.
Підвередитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Подорваться. Луці явився скарб, — Лука к ньому з мішками... на третій день, підвередившись п'ятаками, умер Лука. Бор. 19.
Попідкошувати, -шую, -єш, гл. Подкосить (во множествѣ).
Розлучний, -а, -е. Разлучающій, разъединяющій.
Ходовик, -ка, м. Рыба, идущая вверхъ по рѣкѣ метать икру. Поп. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.