Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

люлю-сю!

Люлю-сю! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ загоняютъ. Вх. Лем. 429.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛЮ-СЮ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЮЛЮ-СЮ!"
Випаровувати, -вую, -єш, гл. Испаряться. Вода у болоті раз-у-раз випаровує. Дещо.
Гицлювати, -люю, -єш, гл. Заниматься истребленіемъ собакъ.
Загребе́лля, -ля, с. Мѣсто за плотиной. На загребеллі живе. Черк. у.
Кавід, -вода, м. Родъ, порода. Левч. Дід його, батько і мати, та і ввесь їх кавід такий закатований.
Кожушно, -на, с. = кожух. Извѣстно только въ слѣдующей пословицѣ: Душно! — Скинь кожушно. Ном. № 14266.
Му́ркіт, -коту, м. Мурлыканье. Желех.
Піддражити, -жу, -жиш, гл. = піддрочити. Він мене піддражив, то я й зробив так, а без його я б на таке діло не пішов. Новомоск. у. Залюб.
Подюґати, -ґаю, -єш, гл. Поковырять, потыкать. Бог узяв і сотворив Адама з глини і десь там до чогось припер. Али він (чорт), пек му, прибіг, увидів і подюґав пальцьом. І днесь черес тото на чоловіці віспа. Гн. І. 6.
Припадистий, -а, -е. 1) Пологій. Мнж. 190. Добру хату збудував, та припадиста стріха, так як пастка. 2) Тѣсный, низкій въ подъемѣ (о сапогѣ). Припадисті чоботи. Мнж. 190.
Світка, -ки, ж. Козырь (въ карточной игрѣ). Левч. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЮЛЮ-СЮ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.