Виселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. виселити, -лю, -лиш, гл. Выселять, выселить. Із неволі на родющу любу землю виселяє.
Ґра́йцарь, -ря, м. = Ґрейцар. Виняв та й дав ґрайцарь.
Доро́дний, -а, -е. = дорідний 2.
Дохожа́лий, -а, -е. Взрослый, въ лѣтахъ. Дохожалий таки був парубок, та й умер. Дівка вже дохожала, не сьогодня — завтра заміж піде.
Завгли́б и завгли́бки нар. = завглибшки. Кінь як стрибне, — так усіма чотирма ногами по копцю й вибив, у коліно завглибки.
Заробі́тний, -а, -е. 1) Дающій заработокъ. Край заробітний. 2) Заработанный.
Калитка, -ки, ж. 1) Кошелекъ кожаный. Скупий збірає, а чорт калитку гниє. 2) Писанка съ изображеніемъ калитки. Ум. калиточка. Узяла я ті гроші в калиточку. Лікарям — поможись чи не поможись, а калиточка розв'яжись.
Мертв'я́к, -ка́, м. Мертвець. Труна роскривається і мертв'як вилазить з труни.
Німецький, -а, -е. Нѣмецкій. А тут є якась німецька штука.
Потихшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться тише, смирнѣе.
