Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лящання

Ляща́ння, -ня, с. Пронзительный, рѣзкій говоръ, крикъ. Крики, співи, стоголосе лящання. Мир. ХРВ. 269.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯЩАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЯЩАННЯ"
Барбун, -на, м. = барбуля. Вх. Пч. II. 20.
Валахан, -на, м. Скопецъ. Харьк.
Ведмедник, -ка, м. Вожатый медвѣдей. Аф. 312.
Глипіти, -плю, -пиш, гл. = глипати. Желех. Вх. Зн. 10.
Горшкола́т, -та, м. Починяющій горшки. Н. Вол. у. Cм. Горшкодрай.
Допра́ти Cм. допірати.
Недбаха, -хи, об. = недбайлиця. Була собі непряха й недбаха, да що матка дала, поносила усе чисто і придбать нічого не придбала. Рудч. Ск. І. 176. Бідою й голодом недбах вона карає. К. Дз. 150.
Потиль нар. = поти. Потиль не перестану, покиль не достану. Чуб. V. 225.
Рострявання, -ня, с. Разлука. Рострявання душі з тілом. ЗЮЗО. І. Матер. 32.
Спіж, -жу м., спіжовий, -а, -е. = спиж, спижовий. Гн. II. 72. Спіжові гармати. К. Досв. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЯЩАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.