Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

маковинець

Макови́нець, -нця, м. = маковина 2. Вх. Лем. 433.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАКОВИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАКОВИНЕЦЬ"
Жоре́нця, -ців, с. мн. ум. отъ жорна.
Заскрегота́ти, -чу́, -чеш
Зда́ти, -ся. Cм. здавати, -ся.
Недолугий, недолужний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный. Перша мені туга — сама недолуга. Мет. 26. А которі старі-недолугі, то й навіки попропадали. Н. п. Недолуга жінка. Вас. 209.
Ниряти, -ря́ю, -єш, сов. в. нирнути, -рну, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть.
Прайник, -ка, м. = пральник = праник. Вх. Зн. 55.
Прибійниця, -ці, ж. Часть колодки, снаряда для выдѣлыванія коробок. Вас. 148.
Тпрукати, -каю, -єш, сов. в. тпрукнути, -ну, -неш, гл. Говорить, сказать лошади тиру. Грицько.... тпрука на все поле. Мир. ХРВ. 42. Грин. Н. 120.
Угадно нар. Можно отгадать, догадаться. Желех.
Цюрком нар. Струей. Цюрком текло з них. Гн. II. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАКОВИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.