Винувати, -ную, -єш, гл. Обвинять, винить. Бо як тії припутні полетять, тебе будуть, орлику, винувать. Нікого не винуйте, я нікого не виную, одного Петра, він зробив мені цю шкоду.
Висунути, -ся. Cм. висувати, -ся.
Гриб, -ба́, м. 1) Грибъ. Ні риба, ні м'ясо, а щось наче гриб. Щасливому по гриби ходити. 2) Бѣлый грибъ. Ум. Грибо́к, грибо́чок.
Дідови́н, -на, м. Нищій. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати.
Зожолобкастіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться желобоватымъ; о доскѣ: покоробиться.
Поблудити, -джу́, -диш, гл. Поблудить. Поблудивши по морям, якось і землю видко стало.
2) Заблудиться. Не ідіть лугами, бо поблудите.
3) Ошибиться, напортить въ дѣлѣ. Коби тут не поблудити де в чім.
Повиїздити, -димо́, -дите́, гл. = повиїжджати.
Приліс, -су, м. Опушка лѣса? За лісом, за прилісом золоте теля реве. Cм. проліс.
Росприндитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Раскапризничаться.
2) Разважничаться. Задравши ніс, росприндившись ходили. Росприндився і росхрабрився, і на троянців полетів.
Трахтувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) = трактувати.
2) Разсуждать, разговаривать; судить, осуждать. Не видно про мене трахтують, видно про мою землю Грицько замишляє. Я ж думала, воріженьки шо сплять і не чують, — вони ж мене молодую судять і трахтують.
