Бздиконути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бздикати.
Вимастити Cм. вимащувати.
Деря́ба, -би, м. пт. Соя, Corvus glandarius. Ум. Деря́бонька.
Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку нар. Ум. отъ додому.
Китиця, -ці, ж. 1) Кисть (у платья, ковра, сбруи и пр.) 2) Кисть изъ сросшихся вмѣстѣ нѣсколькихъ орѣховъ. 3) Снопъ соломы, связанный съ того конца, гдѣ колосья, и употребляемый для соломенныхъ кровель. Cм. кулик. 4) Букетъ цвѣтовъ. 5) Гора, только на вершинѣ покрытая снѣгомъ. Ум. китичка. Хусточка у пояса мережувана і з вишитими орлами і ляхівка з під плахти вимережувана і з китичками.
Лука́вий, -а, -е. 1) Лукавый, коварный. Бо ти не любиш злого серця, цураєшся людей лукавих. Як же тебе не проклинать, лукавая доле? 2) Лукавый, чортъ. Ні Богові свічка, ні лукавому дудка. І ти, лукавий, чи ти водяний, чи ти вітровий?
Напроку́дити, -джу, -диш, гл. Напроказить. Мабуть добре напрокудив, що вже й очей не появе.
Означати, -ча́ю, -єш, сов. в. означи́ти, -чу́, -чи́ш, гл.
1) = значи́ти, позначити. Ввесь поїзд наш (весільний) означений, а наш князь не означен. Де б його таку швачку обиськать, щоб його означить?
2) Только несов. в. Значить, означать. Що воно означа, нехай письменні розберуть.
Руга, -ги, ж. Церковная земля, земля, отведенная обществомъ на содержаніе духовенства. Убогий той піп, що не то що — й шматка свого поля немає.... ні руги немає, нічого.
Спохолом нар. Косо, наклонно. Спохолом положити каміня.
