Бавовник, -ка, м. Раст. хлопчатникъ, Gossypium herbaceum L.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Руками гомоніти. Шутливо: писать. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Гомоніла Україна. Широкий Дніпр не гомонить. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей.
Гостівни́к, -ку́, м. Раст. Geranium sanguineum L.
Жа́лнощі, -щей и -щів, ж. мн. лощі. Жалнощі узяли його.
Зретитися, -чуся, -тишся, гл. = зратитися. Попереду жили нічого, а далі зронилися, зретилися, що-дня сварка та колотня, та й розійшлися. Ге-ге! уже ся зретили, то шкода і вмовляти.
Лю́шки меж. Крикъ на телятъ.
Прачувати, -чую, -єш, гл. = прачити.
Стрелиця, -ці, ж. Жидкій лѣсокъ. А за тією долиною, через стрелицю, урочище Козацький Курінь.
Уволити Cм. уволяти.
Царедворець, -рця, м. Придворный. Осідлали царедворці коня царевичу.