Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

менчир

Менчир, -ра, м. Раст. Erica. Лв. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНЧИР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНЧИР"
Бискупщина, -ни, ж. Епископскія владѣнія.
Дзе́ра, -ри, ж. = Дзер. Вх. Зн. 24.
Кватирантів, -а, -е. Принадлежащій квартиранту.
Миша́р, -ря́, м. Мѣсто заросшее сорной травой.
Непутити, -чу, -тиш, гл. 1) Мѣшать, быть помѣхой, стоять на дорогѣ, сбивать съ пути, съ толку. Любов... і мозок непутить, і кров. Мкр. Г. 17. Не мені непутить отой Улас головатий, а то б не взяли сина у москалі. Воно б можна до паламарки теє — нема що! але ж батько непутить, а сина чортма. Канев. у. 2) Портить, развращать. Багато нашого брата горілка непутить. Васильк. у. 3) Съ отрицаніемъ безлично. не непутить. Не мѣшаетъ. Хоч би й десятку дали, то воно не непутило б. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Підрівнювати, -нюю, -єш, сов. в. підрівня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Подравнивать, подравнять.
Поперемагати, -гаю, -єш, гл. То-же, что и перемогти, но многихъ.
Прохапуватися, -пуюся, -єшся, гл.крізь вуха. Так вищит, аж ми сі крізь вуха прохапує. Фр. Пр. 197.
Сула, -ли, ж. Судакъ.
Угринчук, -ка, м. = угрин. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕНЧИР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.