Безумство, -ва, с. Неразуміе, глупость, безуміе. Не покараю я вас за безумство ваше.
Відщепляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відщепити, -плю, -пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отдѣлить.
Піклуватися, -луюся, -єшся, гл.
1) Заботиться, печься. Та таки й дитина, хоча воно і підросло, та все ж таки треба коло його піклуватись.
2) Безпокоиться. Тебе не було, не дуже я за тобою піклувалась.
Подимати, -ма́ю, -єш, гл. Повѣвать. Буде вітрець подимати.
Поприйматися, ма́ємося, -єтеся, гл. Приняться (во множествѣ).
Преподобниця, -ці, ж.
1) Преподобная, праведная, святая.
2) Красавица. Як була я молодою преподобницею, повісила хвартушину над віконницею.
Пропитувати, -тую, -єш, сов. в. пропита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Пропитывать, пропитать, прокормить. Ложки, тарілочки на базарь понесе, свою душу пропитає, ще й додому принесе. 2) Спрашивать, спросить, разспросить. Принеси, Боже, кого я люблю дуже! Ой хоч не його, дак товариша його: пропитаю про здоров'ячко його. Наняла я свого Степанка і стала пропитувати, щоб і дівчат понаймати. Дівчата й парубки так і пропитують на селі, де яка вдова живе да хорошу хату простірну має, щоб її просити у досвітчані матері. Пропитує..., чого лист той вернувся.
Способити, -блю, -биш, гл. — кого́ до чого. Пріучать, приготовлять къ чему.
Стирта, -ти, ж. = скирта. Найшли вони стирту сіна. Уздріли вони та й забачили, що там сти́рта ста стоїть.
Уронити, -ню, -ниш, гл. Уронить. Маруся віри не йняла, слізки не вронила.
